Чи вдається вам зварити ідеальний курячий бульйон? Зрозуміло, що для цього потрібні якісні продукти і правильна технологія. Технологія приготування ідеального курячого бульйону на ваш розсуд.

Спогади, спогади…

Курячий бульйон або росіл, як його називають у нас вдома, це страва, яка чомусь пов’язана з у мене з дитячими спогадами. Він на столі був нечасто. Але як був – то вже була ціла церемонія, свято смаку.

Спочатку потрібно було позбавити життя курку або півника. У нас навіть жартують: півень може втратити життя в двох випадках –  заслаб ґазда або півень.

З курки росіл завжди виходив наваристий, жирний. А з молодого півня він був дуже ароматний і не такий насичений. Великого півня притримували на студенець, який завжди готували на великі свята.

Процесу гільйотинізації птиці не бачила, бо відправляли кудись погуляти або в магазин за хлібом.

На мої очі бідна пташинка попадала обскубана, безголова і ніжками догори. Тому не викликала жалості до себе. Вже в більш дорослому віці було зрозуміло чим пожертвувала курочка, щоб я могла поласувати  смачним росолом. Зразу поясню: слово «росіл» має два значення –  бульйон  і соляний розчин в якому солили овочі або м’ясо.

До речі, про слово «росіл» у мене є смішний спогад. Лежу в пологовому після народження доньки. В совдепівські часи нікого, крім медперсоналу, в цей заклад не допускали. Мобільних не було. Перемовини дуже голосно велися з відвідувачами через вікно. Прийшов до моєї сусідки по палаті чоловік – щасливий батько новонародженого сина.  Ну, такий, веселенький.

Питає жінку – Що принести тобі?

Вона кричить  – Росолу!

 На другий день  сусідка отримує передачу – літровий слоїк огіркового росолу. Отакої! Кому чого бракувало.

Якщо говорити про національну кухню, то особливе місце відводиться курятині в юдейські кухні.  А бульйон, як вважають турботливі бабусі і мамусі, може замінити антибіотик. І в цьому є своя правда.

Сучасна медицина таки підтверджує житейську істину про те, що курячий бульйон це – справді лікарство.

Після ковіду у мене був вимотуючий затяжний кашель, який тривав майже місяць.  Знайома докторка порадила мені приготувати жирний, наваристий курячий бульйон і пити його добре теплим. За два дні кашель як рукою зняло.

 Росіл на обід – це непросто юшечки посьорбати. До нього обов’язковим доповненням були клюски – домашній макарон, по-теперішньому локшина. Ну, не та, що вішають на вуха.

Поки росіл повільненько булькав собі в банячку, замішувалися клюски виключно на жовтках. Тісто розвалковувалося на стільниці тоненько-тоненько. І залишалося на якийсь час підсихати. Потім скручувалося в рулетик і гостим ножем нарізалися тонюсінькі смужечки. Розкидали їх на стільниці, шоб вони підсохли.

Ну, а далі варили в окремому банячку і клали в тарілку до гарячого росолу.  

Часом, замість клюсок, варили на підсоленій воді густу манну кашу – ґрисік, розтягували її по плоскій тарілці, щоб вистигла і загусла. Потім нарізали квадратиками і давали до бульйону.

А  ще можлвий зовсім «буржуйський» варіант – відлити в окремий банячок трохи бульйону і зварити в ньому пельмені. Росіл трошки помутніє, але смак страви стане божественним.

Це щось на зразок юдейського варіанту – курячий бульйон з креплах.

Як ви розумієте – це прелюдія, а казка буде зараз

Курячий бульйон: інгредієнти

• половинка домашньої курки;
• морква – 2 штуки (невеликі);
• корінь петрушки або шматочок селери;
• капуста – 1/8 головки;
• цибуля – 2 шт. (невеликі);
• зелень кропу та петрушки – 2 гілочки;
• лавровий листок -1шт;
• по кілька зерен духм’яного та чорного перцю;
• часник – 1 зубок;
• сіль – до смаку;
• вода – 2.5 л;

Курячий бульйон: технологія приготування

Половинку курки ділимо на фрагменти, гарно їх промиваємо у біжучій воді, видаляємо пищики. Ще раз добре промиваємо. Стараємося видалити всі залишки крові. Добре навіть на годину-другу замочити в холодній воді перед тим, як варити.

 Складаємо куски курки в баняк, заливаємо холодною водою і на сильному вогні доводимо до кипіння. Співвідношення води і курки 1:3. Баняк беремо вузький і високий – в такому вода не буде швидко википати.

 Піну,  що утворилася на поверхні, швиденько знімаємо. Зменшуємо вогонь до мінімуму. Бульйон має дуже легенько булькати. Додаємо в бульйон сіль,  лавровий листок , перець духм’яний та чорний і варимо до напівготовності м’яса.

Далі в хід ідуть овочі: помита і порізана морва, корінь петрушки, селера, і кусень капусти, цибуля. Цибулю можна в лушпайці.  При бажанні овочі, крім капусти, можна підпекти на сухій пательні.

Щодо капусти – найсмачніша капуста – це савойська  капуста або брюссельська. Але, якщо під рукою такої немає, як було у мене, піде і білокачанна.

 Тепер все варимо до повної готовності м’яса.  За цей час і овочі зваряться. Пробуємо смак бульйону, при необхідності досолюємо. Головний критерій правильного бульйону – це його смак і прозорість.

Якщо зі смаком все зрозуміло, то часом бульйон може перекипіти і стати мутним. Це можна поправити. Беремо куряче яйце, розділяємо його на білок і жовток. Жовток відкладемо – на щось пригодиться. А білок розбиваємо вилкою і виливаємо в бульйон. В гарячому бульйоні білок згортається і вбирає все всі дрібненькі часточки, які роблять його мутним. Білок виймаємо і даємо поласувати котові чи собаці.

 Нарізаємо дрібненько зелень петрушки і кропу, розчавлюємо зубочок часнику і все додаємо до бульйону. Вимикаємо вогонь. При бажанні можна додати меленого чорного перцю, паприки. Хай бульйон постоїть накритий кришкою пів години. За цей час розкриється весь його букет смаку і запаху.

 А далі розливаємо в тарілки, додаємо варені клюски і поринаємо в у смакові відчуття.