Фруктовий оцет, виготовлений власноручно, пригодиться в домашній кулінарії, особливо, якщо ви слідкуєте за якістю харчування. Він стане чудовою заправкою для різноманітних салатів, соусів та маринацій.

Найбільш відомий нам яблучний і виноградний оцет, які можна купити в магазині. Але чи довіряєте ви 100% їх якості. Я – ні. Тому і роблю власноручно. Фруктовий оцет можна приготувати з одного виду плодів або із різних. Кожного разу ми отримаємо інший відтінок смаку та запаху. Зрештою, виберете той, який вам найбільше сподобається.

Якщо виноградний і яблучний оцет роблю давно, то фруктовий оцет зробила вперше минулого року.  Вийшло якось спонтанно: чудові соковиті ожини помила і мала з них варити компот, але з певних обставин до компоту діло не дійшло, а про ожини я на два дні чемно забула. Коли нарешті вони мені попалися на очі,  ягоди вже мали ознаки активного бродіння. Викинути їх в мене просто не піднялася рука. І тут спало на думку – а чому б не приготувати оцет. Так і зробила. Оцет вийшов ароматний, гарного бордового кольору.

В принципі, всі фруктові оцти готують однаково – фруктовий сік має перебродити так, як вино. Якщо вино бродить без доступу повітря, то оцет навпаки – повинен дихати.

Фруктовий оцет власноруч: інгредієнти

• фрукти – 1 кг 300 г;
• вода – 1300 мл;
• цукор або мед – 230 г

Технологія приготування фруктового оцту

В процесі приготування оцту можна виділити основні етапи. Кожний з цих етапів має свої особливості

Фруктовий оцет власноруч: етап перший

На цьому етапі ми готуємо фрукти – миємо і подрібнюємо. У мене були персики, які трохи «втомилися», чорна смородина,  порічки, ще не зовсім достиглі яблука. Яблука разом зі шкіркою і кісточками подрібнила блендером, бо це швидше, ніж терти на тертці.

скидала все в миску лдо смародини, порічок і порізаних персиків.

Все перетолочила товкачиком для картоплі, щоб фрукти пустили сік.

Далі підготувала скляну трилітрову банку. Переклала туди фруктову суміш. Воду розігріла до 50 градусів, розчинила в ній цукор і влила до фруктової суміші.

Співідношення інгредієнтів: на 1 кг фруктової суміші 1 л теплої (50 градусів) води і 1о0 г цукру або меду. Звичайно, що мед дорожче, але й корисніше. У мене вийщло: 1, 3кг+1,3кг + 130 г

Інтенсивність бродіння залежить від температури. Якщо через два бродіння не активізувалося, тоді до фруктової суміші можна додати  кусочок чорного хліба або столову ложку родзинок (мити їх не потрібно).

Банку наповнюємо на 3/4. Бо якщо наповнити по вінця, під час бродіння суміш вихлюпнеться. Щоб убезпечити оцет від попадання в нього дрозофіл, накриваємо шийку банки бавовняною тканиною. Може бути марля в кілька шарів.

Ці малесенькі богомерзкі мушки не заставлять себе чекати. Але треба з ними змиритися.

Кожного дня суміш необхідно перемішувати. Це також прискорює бродіння і не дає верхньому шару запліснявіти.

Приготуйтеся до того, що перший етап розтягнеться десь на два тижні. Коли гуща почне осідати на дно – перший етап завершений.

Технологія приготування фруктового оцту: другий етап – груба фільтрація

Цей етап найкоротший. Проціджую фруктову суміш через дуршлаг. Добре відтискаю гущу і отриману рідини ще раз проціджую через марлю.

Технологія приготування фруктового оцту: третій етап – доброджування оцту

Відфільтровану рідину переливаю в чисту банку, додаю ще 100 г цукру або меду на літру рідини. Знову ж таки – не наливайте під верх. Зав’язую шийку банки щільною бавовняною тканиною і ставлю в темне тепле місце на тихе бродіння.

Зауважу – дрозофіли будуть атакувати. Але то таке, треба перетерпіти. Якщо у вас є парник чи тепличка, можна ставити на бродінні туди, бо там завжди достатньо тепло і бродіння відбувається дуже інтенсивно,  тому і оцет визріє швидше та і дрозофіли не будкть діставати.

Час від часу заглядаємо до того слоїка, пробуємо рідину на смак, принюхуємося. Щоб зрозуміти що там діється.

Третій етап триватиме десь до 2,5 -3 місяців. Коли булькання і піна на поверхні почне зникати, а гуща опадати на дно, рідина освітлюватиметься, значить наближаємося до завершення третього етапу .

Тепер банку з оцтом не рухаємо, не перемішуємо. За якийсь час на поверхні  рідини може появитися щільна плівка тока, як чайний гриб. З часом вона грубшає. Це є оцтова матка, яка складається з колонії  оцтовокислих бактерій і целюлози. Не потрібно лякатися її появи, ця оцтова матка дуже корисна.

У промисловому виробництві оцту її використовують для прискорення оцтового бродіння. Її можна перекласти в баночку і зберігати,  а потім використати для виготовлення наступної порції оцту. Але якщо вона не утворилася – не страшно.

Технологія приготування фруктового оцту: четвертий етап –  повторне фільтрування і розлив

Якщо ви готуєте багато оцту, то варто його перелити в іншу ємність за допомогою шланга, щоб не збурити осад.

Якщо оцту небагато, приміром , так як у мене, достатньо вистелити дуршлаг фільтрувальним папером або марлею в кілька шарів. Процедуру фільтрації можна повторити ще раз.

Тепер відфільтрований оцет переливаємо в чисті пляшки або банки. Закриваємо щільними корками або кришками і ставимо в погріб або холодильник.  Оцет уже придатний для вживання в їжу. Хоча треба зазначити, що  з часом він стає ще міцнішим і прозорішим.

Ну, і на завершення. Міцність виготовленого власноруч оцту невисока, десь біля 5 %. Тому для консервації я ним не користуюся.

Ну, от написала. Хоч писанини виклала багато, але роботи набагато менше. Тому рекомендую вам приготувати фруктовий оцет власноручно.