Вареники з вишнями – це делікатне тісто, кисло-солодка начинка, смачна поливка – справжній шедевр українсько] кухні. Як він може не смакувати???

 

Вареники з вишнями – простіше простого

Вишневий сезон в розпалі. Вже в комірці вишикувались в рядочок пузаті слоїки з компотом та варенням. Поруч знайшлося місце маленьким баночкам з гострим соусом до м’яса. Кілька порцій вишень мерзнуть в морозильній камері. Фух, можна і відпочити. Але як закрити вишневий сезон без вареників з вишнями? Ніяк, зовсім ніяк!!!

Отож беремося за вареники Заходитися коло вареників на пару, хоча вони дуже смачні, не буду. Підемо простішим шляхом – приготуємо заварне тісто, яке я використовую для вареників з картоплею, вареників з капустою та пельменів. Тут все нескладно.

Коли вже тісто замісили, прикриваємо його плівкою, хай розвинеться клейковина. Тісто буде еластичніше, краще ліпитиметься.

Беремося за вишні. Миємо, даємо стекти воді. Вибрати кісточку потрібно так, щоб максимально зберегти сік. Тому найпростіше витискати її соломинкою для коктейлю, тримаючи вишню трьома пальцями лівої руки Трубочку прикладаємо до того місця, де був хвостик і натискаємо. Кісточка випадає, ягода мінімально пошкоджена. Складаємо вишні у друшляк, щоб стікав сік. Його буде небагато.

Перекладаємо вишні у тарілку, додаємо цукор і манку. Вона вбере вишневий сік, який появиться в варенику під час варіння.

Розтачуємо тісто. Воно не повинно бути надто тонке, але і не дуже грубе. Таке, щоб в процесі ліплення могли, при необхідності, його трішки підтягнути.

Вирізаємо склянкою кружечки тіста і розкладаємо на них вишні.

Швиденько заліплюємо краї і викладаємо на підсипану борошном стільницю.

Поки ми ліпимо вареники з вишнями, вода в банячку  закипіла. Підсолюємо воду, оскільки в тісто солі ми не додавали.

Вкидаємо вареники в кип’яток легенько помішуємо, щоб вони не приклеїлись до дна. Як тільки вареники піднімуться, зменшуємо вогонь. Залишаємо варити кілька хвилин.

Виймаємо вареники з вишнями з кип’ятку, перекладаємо на тарілку. Поливаємо зверху доброю сметаною або згущеним молоком. Якщо вам видалися вареники кислуватими, до сметани можна додати цукру.

 Подаємо до столу. Кілька хвилин тиша – всі завзято жують. Коли приходять до тями, починаються вигуки захвату і конкуренція за додаткову порцію.

Ну, і на останок – вареники з вишнями можна заморозити і потішити гостей взимку, наприклад, на Різдво.