Якщо раніше герань чи, як її ще називають, пеларгонія вважалася ознакою міщанства, то сьогодні вона є майже у кожному будинку. Вона не тільки прикрашає підвіконня квартир, вона незамінна при озелененні фасадів будинків, балконів, терас.

 

 

Вирощування пеларгонії: пеларгонія чи герань?

Але тут варто все-таки уточнити: пеларгонія — не герань. Ви здивовані?

Справа в тому, що в процесі вивчення сімейство геранієвих ботаніки розділили на п’ять родів, два з яких – Пеларгонія та Герань. Інші нам менш цікаві.

Ці два роди сильно відрізняються один від одного.

Рід Герань – це зимостійкі рослини, здатні пережити зиму у відкритому ґрунті. У дикому вигляді її можна зустріти у лісі.

У пеларгонії квіти неправильної форми — дві верхні пелюстки трохи більше трьох нижніх. Низьких температур не виносить, тому у відкритому ґрунті пеларгонію не вирощують.

Пеларгонії поділяють на три основні групи:

– зональна пеларгонія;

– пеларгонія великоквіткова або королівська;

– пеларгонія плющелиста або ампельна.

Пеларгонія зональна (садова) – найбільш чисельний та поширений вид. Ця група характеризується рясним цвітінням. Рослина має вигляд пишного кущика з трохи хвилястим по краях листям.

Квіти пеларгонії зональної зібрані в парасольку. Колір пелюсток – білий, червоний, бордовий, фіолетовий.

Відтінків та колірних комбінацій безліч, немає тільки пеларгонії жовтого та синього кольору.

Особливо привертає увагу пеларгонія великоквіткова чи королівська. Вона відрізняється від звичайної пеларгонії тим, що кущик низький і розростається вшир.

Квітконоси пеларгонії королівської не витягуються нагору. Вони на одному рівні з листям. Квіти своїм виглядом нагадують братчики. Листя королівської пеларгонії невеликого розміру з різьбленими краями, що мають сильний запах: м’яти, лимона, троянди, апельсина.

Дуже приваблива королівська пеларгонія під час цвітіння. Кущ густо покривається яскравими квітами так, що листя практично не видно.

Ампельна або плющелиста пеларгонія – рослина з довгими, стеблами, довжина яких до 1 м, і м’ясистим листям.

Квіти, махрові, напівмахрові чи звичайні, розпускаються суцвіттями на довгих квітконосах.

Колірна палітра плющелистої пеларгонії теж багата – всі відтінки фіолетового, червоного та рожевого кольору.

Вирощують її в підвісних кашпо. Пеларгонія плющелиста ідеально підходить для озеленення балконів, лоджій, терас, альтанок.

Розмноження пеларгонії

Найлегше розмножувати пеларгонію живцями. Для цього маточній рослині не даємо цвісти, видаляючи квітконоси. Для рясного літнього цвітіння живці нарізають у березні, хоча живцювати пеларгонію можна цілий рік, створюючи їй певні умови.

Восени та взимку для цього знадобиться додаткове освітлення та температура повітря не нижче 15 градусів. Як не дивно, літнє розмноження пеларгонії найчастіше буває безуспішним, живці загнивають. Причиною цього може бути висока температура повітря – понад 25 градусів.

Для розмноження пеларгонії вибирають живці з трьома міжвузлями. Під нижнім вузлом гострим ножем чи ножицями робимо косий зріз.

Зрізані живці кілька 5-6 годин підв’ялюють, а потім висаджують у підготовлений субстрат.

Треба сказати, що пеларгонії не дуже вимогливі до складу ґрунту. Він може бути нейтральним, слаболужним або слабокислим.

Однак для укорінення живців найкраще підійде наступний склад ґрунту: 1 частина торфу + 2 частини дернової землі + 1 частина піску.

Навесні і влітку вже за два тижні живці вкоріняться і пустяться в зріст.

Можна піти іншим способом розводити пеларгонію: попередньо помістити живці у воду. Тижні через два у них з’являться коріння.

Після цього їх висаджують у ґрунт. У перші дні після висадки дуже корисно живці обприскувати теплою водою.

Догляд за пеларгонією

Щоб кущики пеларгонії добре виглядали, необхідно пам’ятати про обов’язкове весняне обрізання. Вони за зиму, особливо у теплі, сильно витягуються. Якщо рослини не чіпати, то на літнє цвітіння розраховувати не варто. Наприкінці лютого проводиться дуже низька обрізка, залишивши на стеблі 2-3 вузли. Обрізані верхівки використовують як живці.

Обрізані кущі удобрюють азотним добривом, щоб стимулювати зростання нових пагонів.

На момент винесення рослин на балкон, старі, обрізані кущі, і молоді, з живців, покриються свіжою зеленню. Але виносити на вулицю пеларгонію потрібно в похмуру погоду, або притінити на кілька днів від прямих променів сонця. Бо листя може дістати сонячні опіки, почервоніти а потім опасти.

Кожні два тижні пеларгонію необхідно підгодовувати комплексним добривом для квітучих рослин. Поливати у міру висихання ґрунту. Такий догляд за пеларгонією забезпечить постійне пишне цвітіння.