Коли дуже хочеться лазаньї, а готових листків тіста для неї немає, з цієї ситуації вийти дуже легко, якщо приготувати їх самостійно.

Кілька слів замість вступу

Коли ми говоримо про італійську кухню, то перше, про що ми згадаємо, це – паста, піца, каннеллоні і лазанья. Якщо з першими стравами ми добре знайомі, то каннеллоні та лазанья у нас ще не надто популярні, а дарма!
Причина в тому, що для приготування цих страв потрібні спеціальні заготовки у вигляді трубочок і листків тіста.

Якщо трубочки для каннеллоні скручувати доволі складно, то приготувати листки тіста для лазаньї – без проблем!
Але сьогодні ми займемося тістом, а далі – поговоримо про секрети лазаньї в іншому дописі. Спробуйте приготувати лазанью власноруч, не пошкодуєте.

Тісто для лазаньї – це не стільки результат, скільки процес. Бо для того, щоб отримати ідеальне тісто, його потрібно довго місити, думаючи в про щось приємне, слухаючи  музику або дивлячись чергову серію крутезного серіалу.

Час від часу можна потягувати маленькими ковточками улюблене вино. З горнятка, щоб ніхто не догадався чого фізіономія така задоволена.
Що ж, переходимо до справи!

Тісто для лазаньї: інгредієнти

– борошно пшеничне вищого сорту (із пшениці твердих сортів) – 600 г;
– яйця – 3 шт;
– олія оливкова (соняшникова) – 3 столові ложки;
– вода холодна – 150 мл;
– сіль – 1 чайна ложка (без верху).

Тісто для лазаньї: технологія приготування

Просіюємо в миску борошно. Можна навіть двічі. Просіювання розпушує борошно, насичуючи його киснем.
Робимо в борошні ямку, вбиваємо туди яйця, додаємо сіль, олію та воду.

Замішуємо тісто. Якщо тісто надто туге, можна додати ще трішки води, але не надто багато.

Тісто за консистенцією має бути тугіше, ніж на вареники. Потім, після того, як воно «відпочине», воно зм’якне.

Місимо тісто довго і натхненно, не менше 40 хвилин. Чим себе розважати в цей час я вже написала вище.
Формуємо з тіста кулю, накриваємо його тарілкою і даємо йому можливість «відпочити» 40 – 45 хвилин.
Далі виймаємо тісто, ділимо його на 8 частин.

Беремо одну частинку, решту тіста накриваємо, щоб не підсихало. Формуємо з прямокутник

і розтачуємо до 1,5 мм товщини.

Звичайно, що лінійкою міряти не варто. Для себе я вважаю достатню товщину листка тіста, якщо через нього можна побачити малюнок кухонного рушничка, на який викладаю тісто для підсихання.

Коли тісто готове, ріжемо його гострим ножем під розмір половини форми, в якій запікатимемо лазанью.

Це ще одна перевага власноручно приготованих заготовок. Бо мені жодного разу не вдавалося купити тісто, яке б ідеально лягло у форму для випікання. Завжди доводиться ламати і складати, як пазли.

Залишки тіста збираємо і складаємо їх під тарілку, щоб потім розтачати з іншими залишками повторно.
З запропонованої кількості інгредієнтів у мене вийшло12 пластин розміром 11×28 см і 6 пластин 9×18 см.

Якщо ви вирішили заготувати листки тіста для лазаньї на майбутнє, треба на 0,5 см збільшити розміри листків, бо при сушінні вони зменшуються.

Тісто для лазаньї: як правильно сушити листки

Тепер про сушіння листків тіста для лазаньї. Якщо ви вирішили готувати лазанью в день приготування тіста або на наступний день, достатньо розкласти листки тіста на рушничок, хай собі чекають свого часу.

Якщо робимо заготовку на майбутнє, тісто потрібно висушити. Це найкраще робити в духовці при температурі 50-70 градусів, час від часу акуратно перевертаючи їх.
В цьому випадку вони не покрутяться. Сухі листочки варто зберігати в картонній коробці, щоб вони не поломилися.

Залишки тіста для лазаньї перетворюємо в локшину

Якщо у вас залишилося тісто, яке нема до чого використати, сміло робіть з нього локшину, яку можна використати для квасолевої зупки, лагману або грибної юшки.
Достатньо тісто тоненько розтачати, дати йому трохи підсохнути, щоб не злиплося.

Скручуємо рулетиком і тоненько нарізаємо гострим ножем.

Розтрясаємо тісто на рушничку і сушимо його.

Суху локшину складаємо в паперовий пакетик і використовуємо тоді, коли спотребиться.
Ну, здається, все.