Піца – страва, яку сміло можна вважати найпопулярнішою стравою в світовій кулінарії. Існує величезна кількість варіантів її приготування. Вона багато років видозмінювалася, вдосконалювалася, набуваючи безліч різноманітних смаків. Простота приготування та різноманітність інгредієнтів – причини успіху піци.
Трішки історії
Десь років 200 тому в Неаполі, який був одним з найгустонаселеніших міст Європи, хтось з пекарів придумав страву нашвидкуруч – такі собі коржики з тіста. Зверху ті коржики були покриті кусочками томатів, посипані пряною зеленню та политі оливковою олією. Іноді ці коржики ще посипали тертим сиром. Ця примітивна страва стала прабабусею сучасної піци.
З часом піца почала удосконалюватися та видозмінюватися. Найвідоміший приклад – піца Маргарита. В 19 столітті в Неаполь з візитом прибув король Умберто з дружиною Маргаритою. Відомий в місті піццайоло приготував для гостей кілька видів піци. Для однієї із них він використав начинку з червоних помідорів, білої моцарелли та зеленого базиліку. Тобто це були ті кольори, які є на прапорі Італії.
Королева була в захваті від такої патріоичної піци. Свою подяку вона виразила в листі, адресованому піццайоло. Вражений такою увагою, пекар назвав свій шедевр в честь королеви – Маргаритою.
Але сьогодні мова піде не про піцу Маргарита. Мова піде про піцу на гуцульський манер. Чому так – зрозумієте, коли приготуєте, бо інгредієнти будуть дещо інші.
Піца на гуцульський манер
Інгредієнти:
Для тіста
– кисломолочний сир – 150 г;
– яйця – 2 шт;
– борошно пшеничне – 1,5-2 склянки;
– сода – 1 чайна ложка;
-рослинна олія – 4ст. ложки;
– дрібка солі.
Начинка:
– ковбаса «Салямі» – 150 г;
– сир твердий – 100 г;
– бринза – 3-4 ложки;
– майонез – 3 ст. ложки;
– кетчуп або томатний соус – 1 ст. ложка;
– помідори – 3-4 шт;
– цибуля ріпчаста – 2 шт;
– базилік – кілька гілочок;
– соус «Песто»;
– олія рослинна – 1-2 ложки.
Піца на гуцульський манер: технологія
Багато господинь не дуже люблять возитися з дріжджовим тістом, тому і не печуть піцу, а замовляють готову.
Наша піца буде домашня, на сирному тісті. Готується вона набагато швидше, а смак її просто чудовий, хоча дещо відрізняється від класики. Отже, беремося до роботи.
Розминаємо у мисці сир , додаємо до нього сіль та яйця і добре розмішуємо.
Всипаємо до суміш борошно, соду, олію і замішуємо тісто. Тісто за своєю консистенцією повинно бути доволі пластичним, таким, як на вареники. Загортаємо тісто в харчову плівку і ставимо його на 0,5 години в холодильник.
Поки тісто відпочиває, готуємо начинку: нарізаємо смужечками ковбасу, цибулю – півкільцями, помідори – кружальцями. Натираємо твердий сир на тертці.
Форму, в якій будемо випікати піцу, змазуємо олією. Виймаємо тісто з холодильника розкатуємо за розмірами форми. Перекладаємо лист тіста в формочку, розтягаємо при потребі пальцями, формуючи невисокі бортики. Тісто повинно бути доволі тонким.
Змазуємо тісто майонезом, змішаним з помідоровим соусом або кетчупом.
Викладаємо перший шар – порізану ковбасу.
Зверху на ковбасу – півкільця цибулі.
Наступний шар – кружальця помідорів. На кожне кружальце ставимо трішки соусу песто. Зрештою, це необов’язково. Але в мене був цей соус, тому і використала його. Можна обійтися виключно зеленим базиліком. Взимку використовуємо сушений.
При бажанні можна також трішки поперчити. Солити не варто, бо помідори пустять сік.
Тепер справа доходить до гуцульських варіацій – посипаємо зверху помідори подрібненою бринзою. Вона додасть піці особливої пікантності.
Зверху все щедро посипаємо тертим твердим сиром.
Ставимо форму з піцою у прогріту до 180 градусів духовку. Через 35-40 хвилин піцу виймаємо. Орієнтуємося на краї тіста, Воно має гарно прирум’янитися.
і подаємо до столу. Аромат піци заворожує, зовнішній вигляд також. Нарізаємо кусками і смакуємо.
А смак, смак – божественний!!