Бутерброди, канапки, накладанці, сендвічі, зрештою, всіх не перерахуєш, – це шановані представники однієї великої кулінарної родини. Що між ними спільного і чим вони відрізняються один від одного? Якщо не знаєте, читайте!
Здавалося б, по суті, що це все одне й те саме. Так, вони родичі, але кожен з них має свої відмінності. То будемо з цими відмінностями розбиратися.
Почнемо, для початку, з бутербродів. В перекладі – хліб з маслом, але сьогодні бутерброди дуже «збагатилися» різними намазками та «комплектуючим», починаючи від ковбаси та сиру і закінчуючи різними сортами м’яса, овочами, фруктами, різноманітними соусами та паштетами. Все це можна комбінувати на шматку хліба або булки.
Тепер зрозуміло, чому українці називають бутерброди накладанцями.
У англійців та американців – тости, у поляків – канапки.
У данців сморреброди – це національна страва. Вони не надто люблять готувати супи, а другі страви зчаста заміняють скибкою хліба на якій вибудувана вежа з різноманітних смаколиків.
Ваш улюблений бургер з «McDonald’s» – це також сендвіч, така собі розрізана навпіл булочка з котлетою.
До цього сімейства варто додати сендвіч. Це такий самий бутерброд, тільки зверху закритий шматком хліба. Батьком сендвічів вважається четвертий граф Сендвічський Джон Монтегю, який жив у 18 столітті. Подейкують , що знаменитий «сендвіч» він придумав у 1762 році, граючи в карткову гру криббедж. Оскільки гра триває кілька годин, відірватися від неї граф не міг. А їсти ж хотілося! Тому він запропонував слузі подати м’ясо між двома шматками хліба – руки залишаться чистими і від гри можна не відриватися.
В Канаді та Штатах полюбляють сендвіч клаб – клубні сендвічі. Вони мають трикутну форму. Для цього скибку прямокутного хліба розрізають по діагоналі навпіл, наповнюють інгредієнтами і складають докупи.
Канапки – то зовсім інша історія. Походить від французського canapé, що означає канапа, диван. На шматок булки накладали шматочки ковбаси або шинки, сиру скибочки помідорів або огірків, зелень – так, як подушки на дивані.
Ось як пише у своїй книжці Леонтина Лучаківська в книжці «Як варити і печи», яка видана у львові в 1910 році: «Купити довгу булку або спекти з дріждевого тіста на маслі але без яєць. Булку ужити аж на другий день… Покраяти так тоненько, щоб цілу канапку можна було відразу з’їсти» Тобто ми розуміємо, що канапки, навіть в ті далекі часи були ідеальний варіантом для гостей.
Італійська сестра канапки – брускета. В перекладі це слово означає запікати на вугіллі. Скибочки хліба попередньо обсмажують на на грилі або сковорідці «на сухо», без жиру, тобто добре підсушують.
В Іспанії до червоного вина або пива подають пінчо – такі собі маленькі канапочки, коли всі компоненти нанизані на тоненьку дерев’яну шпажку. Бо, власне кажучи, пінчо – це і є шпажка.
Як бачите, приготування бутербродів – це безмежне поле для творчості. З звичайних продуктів, скибки хліба чи булки можна створити кулінарні шедеври, якщо додати крапельку фантазії.